Інтелектуальна драма Б. Брехта «Життя Галілея». «Епічний театр Брехта». Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень. Неоднозначність головного героя твору Б. Брехта «Життя Галілея».
Мета:
- допомогти учням зрозуміти ідейно-художні особливості твору, розкрити неоднозначність образу Галілея, основну думку та її художнє втілення у творі;
- розвивати навички аналізу драматичних творів, виділення головних епізодів п’єси, прагнення до розширення свого кругозору;
- виховувати почуття відповідальності за свої дії, вчинки; почуття активної громадянської позиції.
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Ви, хто вирине з цього потопу,
В якому ми захлинулись,
Пам’ятайте , коли
Коли будете нам дорікати за хиби,
Також про темні часи,
Які вас оминули…
Б. Брехт. З поезії «До нащадків»
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
- якщо немає можливості подивитися виставу за творами Б. Брехта, то яскраве уявлення про п’єсу «Життя Галілея» можна скласти й у процесі читання її. Це і стане нашою сьогоднішньою темою на уроці.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Формування навиків і вмінь учнів
- Бесіда за змістом п’єси
- Що побачив Галлей у телескоп, після чого сказав, що «небо скасоване» у такому вигляді, як його уявляли: сферичне склепіння, небесна твердь? (Чотири супутники Венери)
- Чому Сагредо, друг Галілея, з глибоким розпачем вигукує: «Нещасна та година, коли людина відкриває істину!»? (Боїться за Галілея, якому загрожує суд інквізиції)
- Як Галілей збирався довести Консиліуму, що він за допомогою дослідів довів правоту Коперника? (Просив повірити не розрахункам, як Коперник, а своїм очам»
- Продовжте слова Галілея: «Сума кутів трикутника не може бути змінена…» (На догоду курії (владі).
- Чого чекали учні від свого вчителя, коли того викликали на суд інквізиції? (Що він не зречеться свого вчення)
- Що підштовхнуло Галілея до зради? (Йому показали знаряддя тортур)
- Яку книгу написав Галілей під інквізиторським наглядом? («Бесіди»)
- Чому в ученого різко зіпсувався зір? (Він копіював книгу при місячному сяйві)
- Чому Галілей не подав руку своєму учневі, який приїхав його відвідати? (Вважав себе негідним прощення)
- Хто перевіз рукопис Галілея через кордон? (Андреа)
- Що з їжі передають Галілею, що дуже його порадувало? (Двох гусей)
- Якою була б клятва вчених-природознавців, згідно з думками Галілея, коли б він вистояв? (Застосовувати свої знання тільки на благо людства).
- Слово про «епічний театр» Б. Брехта (розповідь підготовленого учня).
- Повторення відмінностей між драматичним і епічним театрами:
Драматичний
- дія;
- залучає глядача до сценічної дії;
- дає змогу глядачеві виявляти почуття;
- глядач співпереживає;
- сприймання стихає, консервується;
- сцена залишається сценою;
- класичний поділ на дії та акти;
- навіювання певних емоцій, почуттів.
Епічний
- розповідь;
- робить глядача спостерігачем;
- примушує глядача приймати рішення;
- глядач вивчає ;
- сприймання переходить у пізнання;
- правдива імітація життя;
- хронікальна композиція із заголовками про зміст картини, пісні («зонги»), звернення акторів до публіки.
- вплив на інтелект глядача;
- найяскравіше художнє відкриття «ефект очуження».
- Історія створення драми: постать Галілея приваблювала Брехта з різних боків: і як образ революціонера в науці, що перевернув віковічні уявлення про світобудову, і як образ інтелектуала-матеріаліста, що звик покладатися на власний розум, бажаючи своїми відкриттями збагатити людство.
П’єса була написана 1938 -1939 рр., коли в газетах було написано про розщеплення атома урану. Твір пережив три редакції, у яких частково змінювався зміст його. Однією з причин редакції стала трагедія Хіросіми й Нагасакі. Деякі дослідники пишуть і про третю редакцію, маючи на увазі текст спектаклю театру «Берлінський ансамбль».
- Колективна робота класу
- образ головного героя Галілео Галілея.
- У чому його суперечливість? (У поєднанні прагнення до встановлення наукових істин і відмови від них заради безпеки й власного благополуччя).
- Визначте позитивні та негативні риси героя.
|
Позитивні риси
|
Негативні риси
|
|
Самовідданість у праці; геніальність; любов до науки, до книги; служіння істині.
|
Надання переваги задоволенню потреб у добрій їжі, комфорті; безвідповідальність, схиляння перед сильними світу цього.
|
- Галілей – суперечлива особистість: великий вчений, але зрадив науку;
- не залишає місто під час чуми, продовжує дослідження – зрікається свого відкриття, побачивши знаряддя тортур.
- Створює новий час науки – відчуває смертельний страх перед часом, що минає.
- Зрадивши себе, знищив найціннішу частину своєї наукової праці.
- Сумні наслідки зречення Галілея:
- Декарт не обнародував трактат про природу світла;
- Федерцоні залишає науку і шліфує лінзи в якомусь магазинчику;
- Фульганціо зрікся науки і повернувся до служителів церкви.
- У драмі постійно відчувається присутність Джордано Бруно – істинного героя в науці, який прийняв смерть, але не відрікся від свого відкриття. Саме Бруно мається на увазі, коли Брехт підкреслює думку про те, що кожен вчений повинен нести відповідальність за свої відкриття. А слова Галілея: «Я віддав свої знання власть імущім, аби ті … зловжили ними як їм заманеться – в їх власних інтересах», - слід розуміти як докір тим, хто вперше створив атомну бомбу, не думаючи про наслідки її використання.
- Характеристика інших образів драми
- Андреа Сарті, Федерцоні, Сагредо, Фульганціо.
- . Висновки за п’єсою «Галілео Галілей»
Зображаючи вагання Галілея між служінням науці та недостойною капітуляцією перед владою, Брехт спонукає глядачів замислитися над складеним моральним питанням: як, перебуваючи під тотальним наглядом цензури, творча особистість може робити справу свого життя? Що краще: героїчно загинути, не зрадивши свої ідеї, чи заплямувати себе публічним зреченням власних відкриттів?
- . Зв'язок подій у драмі «Галілео Галілей» із сучасністю.
Брехт створив драму і за своєю суттю, і за змістом. У ній ідеться не тільки про події давно минулого часу і не лиш про складні проблеми людства у ХХ ст. Цей твір ставить вічні питання добра і зла: чи зможе, на кінець, людство жити мирним, спокійним життям. Що є важливішим для світу: революційні зміни чи еволюційний розвиток?
- . Багатство мови, «ефект очуження» в драмі.
П’єса насичена дотепними фактами «ефекту очуження»: пояснюючи малому Андреа, як Земля крутиться навколо Сонця, вчений устромлює дерев’яну скіпку у яблуко: яблуко – Земля, скіпка – людина на ній. Маски вівці та голуба (найсмиренніших із світу «братів наших менших») на обличчях святенників-інквізиторів.
Не можна залишити поза увагою мову твору. Багато виразів вже стали (чи стануть?) на слуху багатьох інтелігентів як афоризми:
«… небо скасоване»;
« Сума кутів трикутника не може бути змінена на догоду курії»;
«… ніщо не рухається, якщо його не рухати»;
«Мислити – це одна з найважливіших насолод людського роду»;
«… перемога розуму може бути лише перемогою розумних»;
«Нещасна та держава, котра потребує героїв»;
«Істина – це дитя часу, не авторитету»;
«… той хто не знає істини, тільки дурний. Але хто її знає і називає брехнею, той злочинець».
- . Підсумок роботи на уроці, оцінювання найактивніших.
- Інтерактивна гра «Мікрофон»
Образ Галілео у драмі я вважаю …
Мене найбільше вразило…
Мені б хотілося …
VIII. Домашнє завдання
Виконати письмову роботу «Мої враження від драми Б. Брехта «Життя Галілея», вказавши на риси епічного театру.
|