Звукове значення букв я, ю, є, ї

Мета: поглибити знання учнів про співвідношення між буквами та звуками, сформувати вміння визначати звукове значення букв я, ю, є, ї; навчити школярів визначати кількість букв і звуків; розвивати фонематичний слух

Тип уроку: комбінований.

• І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.

— Що таке алфавіт? Доберіть синоніми до цього слова.

— Що таке літера? Які ще існують графічні знаки?

— Яка літера не позначає звука?

3. Робота в парах.

Запишіть за алфавітом географічні назви.

Україна, Дніпро, Карпати, Дністер, Харків, Донецьк, Умань, Говерла, Сиваш, Горлівка, Ніжин, Суми, Євпаторія, Коктебель, Київ, Херсон, Львів, Уди.

§ ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитайте слова, записані у два стовпчики. Чи однакову кількість звуків будуть позначати на письмі виділені букви? Чому до останнього слова немає пари?

Явір Сяйво

Віють Сюжет

Євген Останнє

Їжак

§ ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Співвідношення букв і звуків.

Завжди позначають два звуки літери ї [йі] та щ [шч]. Букви я, ю, є також можуть позначати два звуки (яма — [йа´ма], в’юн — [вйун], приєднати — [приейеидн а´ти]), окрім випадків, коли вони позначають один звук [а], [у], [е] та м’якість попереднього приголосного (ляк — [л’ак]). І навпаки, в українській мові є такі звуки, що не мають одного письмового знака, тому для їх позначення вживаються дві літери. Це звуки [Çдз], [Çдз’], [Çдж] (дзиґа — [Çдз и´ґа], дзюрчати [Çдз’урч а´ти], джем — [Çджем]). Такі буквосполучення слід читати як один нероздільний звук. Як два звуки буквосполучення [дж] і [дз] читаються лише тоді, коли — [д] належить до префікса (від-, під-, над-, перед-, серед-) а [ж] і [з] — до кореня (підживити, відзначити, середземний).

2. Робота з підручником.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу
2. Виконання вправ і завдань
3. Розподільний диктант.

Запишіть слова у два стовпчики: І — ті, у яких букви я, ю, є, ї позначають два звуки; ІІ — один звук.

Пісня, їжа, маяк, Юрій, завдання, людина, єдність, яр, лялька, м’який, різьбяр, лисиця, долоня, їхати, п’є, співають, пюпітр, юний, любов, воїн, теля.

4. Робота біля дошки й у зошитах.

Випишіть із поданих прислів’їв по 3–5 слів у три стовпчики: І — ті, у яких звуків більше, ніж букв; ІІ — однакова кількість букв і звуків; ІІІ — букв більше, ніж звуків.

Сонце блищить, а мороз тріщить. Що влітку відкладеш, то взимку, як знайдеш. Грудень землю грудить і хату студить. Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур. Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить. Січи, не січи, коли я на печі. Січень наступає, мороз людей обнімає.

5. Самостійна робота.

Перепишіть, поставте розділові знаки, зробіть звукопис виділених слів.

Книга не пряник а дітей до себе манить. Книгу читають не очима а розумом. Дружба найбільший скарб. Ми з тобою, як риба з водою. На те щука в морі щоб карась не дрімав. Яйця курей не вчать.

§ IV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Робота з картками.
2. Творче завдання.

Складіть 3–5 речень про красу зимового лісу, використовуючи слова, у яких є літери я, ю, є, ї; визначте кількість букв і звуків у цих словах.

§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Вивчити теоретичний матеріал
2. Виконати вправи

§ VI. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Сьогодні на уроці я дізнався (дізналась)…