2014 рік

Свято-ярмарок української мови

Мета: поглибити знання учнів про українську мову, розкрити багатство мови; розвивати творчі здібності учнів; сприяти моральному, духовному та громадянському вихованню; виховувати любов до рідної мови, слова.

Обладнання: рушники, вислови про мову, виставка стінгазет про рідну мову, кошики, мультимедійний проектор, відеоролики про рідну мову.

Перебіг заходу

Слово вчителя

Ми зібрались сьогодні на свято,

Свято-ярмарок мови для вас.

Хай звучить рідне слово крилато,

Та  пісня єднає всіх нас.

Здрастуй, Слово, українська мово,

Здрастуй на межі тисячоліть!

Квітни калиново й барвінково,

Запашна вічнозелена віть.

Доброго дня, шановна родино! Сьогодні в нашій школі свято, але свято не просте, а незвичайне. Це свято-ярмарок. Тож давайте і ми з вами вирушимо на ярмарок, може щось корисне купимо, людей побачимо і себе покажемо. Зі святом вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова.

Свято-ярмарок вважається відкритим. До звучання Державного Гімну України стояти струнко. (звучить Гімн України).

Рідна мова – вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. У кожної людини є одна ненька, так і мова рідна лише одна. Без мови немає народу, без народу немає нації, без нації немає держави. Віками народ витворював  свою мову, одну з найбагатших, найспівучіших мов світу. Це – скарб, який треба берегти завжди. І сьогодні, у ці листопадові дні не можна не згадати людей, які загинули, захищаючи нашу державу, мову від загарбників. Отож, давайте вшануємо пам'ять хвилиною  мовчання Небесну сотню та воїнів, які загинули в зоні АТО. (Хвилина мовчання).

А зараз починаємо наш ярмарок.

1-ша лавка

Дівчина

Ми раді вітати вас у першій лавці. Цей кошик для вас, а що в ньому, подивіться, будь ласка. Протягом усього свого існування наш народ вів боротьбу  за життя своєї мови, культури. І хоч не раз забороняли розмовляти і писати рідною мовою – вона жила і розквітала. Народ створював свої душевні пісні, повчальні казки, прислів’я, скоромовки та загадки.

А зараз я зачитуватиму загадку, а ви повинні дати правильну відповідь. Хто відгадає загадку, той отримає солодкий приз. Ну що, діти, впораєтеся із цим завданням?

1. Мене просять і чекають, а як покажусь – утікають. (Дощ)
2. Летіло, як міх. Упало, як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть. (Гуска).
3. Доки батько народився, син по світу находився. (Новий рік).
4. Що то за голова, що лиш вуса та борода? (Часник).
5. Мене не їдять, без мене не їдять. (Сіль)
6. Вийшла  звідкись гарна  дівка, на ній стрічка – семицвітна; а де з річки воду брала, там коромисло зламала. (Веселка)
7. Є на світі кінь – всьому світу не вдержати. (Вітер)
8. Сидить дід з подушками і стріляє галушками. (Град)
9. Ходить пані по майдані, куди гляне – трава в’яне. (Коса)

Молодці. Забирайте кошик.

2-га лавка

Дівчина

На вас чекає друга лавка. І кошик у ній ще більший. Тут прислів’я та приказки українського народу. Я буду зачитувати вам першу частину прислів’я, а ви повинні додати другу частину. Ну що, почали?

1. Не соромно мовчати,… (як нічого сказати).
2. Від теплого слова і… (лід розмерзає).
3. Не завжди кажи те, що знаєш, але … (завжди знай, що кажеш).
4. Краще не договорити, ніж … (переговорити).
5. Не хочеш почути поганих і дурних слів - … (не кажи їх сам).
6. Слово – не горобець, … (вилетить – не впіймаєш).
7. Менше говори - … (більше почуєш).
8. Слово не стріла, а  … (глибше ранить).
9. Хто мовчить, той… (двох навчить).
10. Що маєш казати - … (наперед обміркуй).
11. Умієш говорити - … (вмій слухати).
12. Ліпше переконувати словами, ніж… (кулаками).
13. Умієш сказати – умій …(змовчати).
14. Мовчання – також …(відповідь).
15. Спершу слово зваж, а потім… (скаж).
16. Слів не розкидаєш, … (добру славу маєш).

Вчитель

А зараз пропонуємо вам патріотичний танець вихованців гуртка «Аеробіка».

Діти, українські поети написали про мову дуже багато віршів, у яких висловлюють своє ставлення до неї. Цим виховують почуття поваги до рідної мови, до рідного слова.

А зараз підходимо до третьої лавки. Дівчата нам підготували  поезії про українську мову. Давайте послухаємо їх.

3-тя лавка

1 Дівчина

Українська мова –

Давня й молода.

Світить рідне слово, як жива вода.

Звідки воно взялось –

Діло не просте…

В душу засівалось,

Із  душі росте.

Від рідного слова

Ти сил набирайся,

Ніколи й ніде ти його не цурайся.

Із нього черпай

Ти любов наче воду,

До рідного краю, народу.

2 Дівчина

Любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. У ній материнська любов, ласка, світ, добро, краса. Вслухайтесь у чарівну мамину пісню, і на душі стане затишно, тепло. Народ наш співучий, працьовитий, він тонко відчуває красу, несе в серці любов, доброту, тому і мова наша — щира, м’яка, лагідна і ніжна. Її просто не можна не любити. А щоб вивчити, треба ціле життя, тому що вона розвивається і змінюється.

Слів у мові дуже багато, але їх треба правильно вживати. Кожне слово має своє значення, забарвлення. Послухайте вірш, у якому вжито багато синонімів до слів іти, ходити.

1 Дівчина

Ходом руш! — Пішли солдати!

Й чоловік надав ходи.

Топчуть стежку раченята До холодної води.

По ланах весна простує,

Дибає старенький дід.

Військо чітко марширує,

Діти рушили услід.

В мандри хлопці подалися,

Прямували навпрошки.

Геть знесилені плелися Вже додому хлопчаки.

Топає мале дитятко,

По доріжці дріботить,

І чалапа каченятко,

Ходить дуже тихо кіт.

Він крадеться тишком-нишком,

Ніби тінь сама повзе.

Та гайнула в нірку мишка —

От котові не везе!

2 Дівчина

Сунуть хмари волохаті —

Заступили небо все,

Чимчикує гордо братик,

Бо десяточку несе!

Он мале дівча стрибає По калюжах навмання.

Дід старенький шкандибає,

Плентається цуценя.

Гриць, насупившись, чвалає.

Сам не зна, куди бреде.

А малятко чеберяє,

Мама хлопчика веде.

По землі снують мурашки Цілий день туди-сюди.

Лізе кіт старий до пташки —

Недалеко до біди.

От Василь чимдуж несеться,

Щоб новину розказати.

А Олесик ледь плететься,

Він втомився мандрувати.

Всі у русі на землі:

І великі, і малі.

Всі ідуть, повзуть, літають,

Ходять, лізуть, шкандибають,

Сунуть, дибають, плетуться,

Плентаються і несуться,

То чвалають, то мандрують,

Дріботять і чимчикують,

Чеберяють і снують,

Але всі кудись ідуть.

Слів багато ти вже знаєш,

Тільки їх не забувай.

Як про щось сказати маєш,

Слово правильно вживай!

4-та лавка

Дівчина

Нарешті ми підійшли до четвертої лавки. Що ж вона нам пропонує? А пропонує вона нам уривок із п’єси М. Куліша «Мина Мазайло», який теж підтверджує барвистість на­шої мови.

(Перегляд фрагменту фільму «Мина Мазайло).

Вчитель

Мова — невід’ємна ознака кожної нації, тому україн­ські письменники багато уваги приділяють проблемам и збережен­ня і збагачення. З того, як говорить людина, можна уявити загаль­ний розвиток цієї людини, її культурний рівень.

А чи завжди ми замислюємося над тим, як ми говоримо, які слова уживаємо?

5-та лавка

1 Дівчина

Загляньмо в кошик, який нам підготувала п’ята  лавка. Тут зібрано учнівський сленг. Ми пропонуємо вам зро­бити переклад українською літературною мовою.

Базар — розмова, класно – гарно, учила – учителька, гаплик – кінець, криша – захист, чувак – хлопець,крутий – впливовий, базарити – говорити, борзіти – нахабніти, дубак – холод, комп - комп’ютер, баньки – очі, бабки – гроші, тачка – машина, олень — дурень, старики, предки – батьки, дерік – директор.

2 Дівчина

 Ми з вами почули ненормативну лексику в нашій мові, почули також слова - жаргонізми, які вживають учні. Дивно те,  що діти, не розуміючи значення того чи іншого сленгу, недоречно вживають його у своєму мовленні. Сленг аж ніяк не збагачує мов­лення. Мову потрібно постійно збагачувати, бо слово — то велика сила. Тому, коли ведеш розмову з людиною, треба думати, підбира­ти слова і вирази, які б не образили людину. Людина, яка вживає ненормативну лексику, створює навколо себе негативне коло, слу­хати її не дуже приємно.

(Перегляд відео кліпу про рідну мову).

1 Дівчина

Співай, моя мово, у пісні чудовій

І смійся, у жартах звучи!

Світися щасливо у зірці ранковій

І в побуті теж — не мовчи!

Здіймайся у славі у небо високе,

Багатою будь, як земля.

Глибокою будь, наче море широке,

Щоб чули тебе віддаля.

Квітуй, як весна, у чарівнім суцвітті,

Весело по світу йдучи,   

Звучи, моя мово чарівна, у світі

І в серці людськім не мовчи!

Не дай занедбати себе і забути,

До кожного серця дійди,

У миті біди і найважчої скрути,

Як мати рідненька, прийди!

І тихо-тихенько співай колискову,   

Щоб серце в дитинство вернуть,

Щоб більше ніколи ріднесеньку мову

Не міг українець забуть.

Вчитель

Любіть свою мову, свій край, свій народ, свою чарівну Україну завжди і всюди!